цензура

цензура

Цензу́ра, ри, ж. Цензура. Цензура дозволила печатати. К. ХП. 35.

Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924

Цензура — інстітуція (див.) для того, щоб наглядати за друкованим словом. Цензура буває або попереду — коли все написане, — раніш, як друковати, — читається в цензурі та, що їй не подобається, забороняється, або ж буває караюча — коли читається все пото̀му, як видруковано, і тоді зазнає кари автор (див.), редактор (див.) та видавець. В Россії з року 1906 заведено цензуру караючу.

Словарик. Пояснення чужих та не дуже зрозумілих слів / склав В. Доманіцький. Київ: Товариство «Просвіта», 1906