цить
| цить |
|
|
Цить, ци́тьте, меж. Цыцъ! молчать, молчите! Цить, не плач, дасть мати калач. Ном. Цитьте, жиди, нехай рабин бреше. Ном. № 6909. „Та цитьте, чортові сороки!“ — Юпітер грізно закричав. Котл. Ен. VI. 14.
- Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924