чавучити
| чавучити |
|
|
Чаву́чити, чу, чиш, гл. = Чавити. Чавучив дорогою. Черном.
- Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924
| чавучити |
|
|
Чаву́чити, чу, чиш, гл. = Чавити. Чавучив дорогою. Черном.