Перейти до вмісту

чарувати

Матеріал з Вікіджерел
чарувати

Чарува́ти, ру́ю, єш, гл. Колдовать, очаровывать. Брала пісок з під білих ніжок, тебе чарувала. Нп. Дала вона якесь дання йому, — якісь чари чарувала. МВ. II. 142. А Наталя за всю челядь славилась красою, чарувала оченьками, личком і косою. Мкр. Н. 4.

Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924