чвиркнути
| чвиркнути |
|
|
Чви́ркати, каю, єш, одн. в. чви́ркнути, ну, неш, гл. 1) Плевать, плюнуть. 2) Брызгать, брызнуть. Кров так і чвиркнула вгору. Грин. II. 97.
- Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924