челядинець

челядинець

Челяди́нець, нця, м. = Челядник. Твій челядинець великого стоїть: він уміє Богу молиться і мене навчив. ЗОЮР. I. 48.

Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924