чепуруха

чепуруха

Чепуру́ха, хи, ж. 1) Опрятная женщина; франтиха, щеголиха. НВолын. у. Латин дочку має чепуруху, проворну, гарну і моргуху. Котл. Ен. IV. 15. См. Чепурка. 2) Большая рюмка. Здрігнувсь, мов випив чепуруху. Котл. Ен. V. 72. Ум. Чепурушка, чепуру́шечка. Гарна баба, люба баба, чепурушка! Г. Барв. 498.

Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924