Червоний Кобзар. Збірка пісень і поезій робітничих/Марсельєза

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до: навігація, пошук

Rouget de I’Isle.

МАРСЕЛЬЄЗА.

(Гимн з часів великої французкої революції 1792 р.)
Вперед, вперед, сини родини!
Славутний день вже наступив!
Супроти нашої країни
Злий ворог прапор розпустив (2)
Чи вам не чуть, які но селах
Усюди стони роздались?
На наших крівавих, невеселих
Ворожі спіси піднялись.
 До збруї громадо! Ставаймо у ряди!
 Щоб вражою кровію залити борозди!

Чого шука отся ватага
Рабів обурених на нас?
Чому лякав їх зневага?
На кого пута ті? На нас! (2)
На нас, бездольні громадяни,
Хотять сен сором нанести,
Щоб знов надіти нам кайдани
Та у неволю завести.
 До збруї, громадо! Ставаймо у ряди!
 Щоб вражою кровію залити борозди!

Нї. трепотїть ви, людоїди,
І ви, ганебні зрадники!
Ось, вже пімсти час надійде
Знайдуть ся на вас местники. (2)
Підіймуть ся стар і молод,
Не забракує юнаків, —
Навіють на серце вам холод
І потрощать вам всі кісточки.
 До збруї, громадо! Ставаймо у ряди!
 Щоб вражою кровію залити борозди!

О ти, сьвята любов родини,
Ти нашу пімсту уміцни,
Ти волю нашої країни,
Її ти честь оборони! (2)
Під нашим прапором побіда
Де з’явить ся на поклик твій!
Потім на нас, на вічні лїта,
Свобідним духом ти повій!
 До збруї громадо! Ставаймо у ряди!
 Щоб вражою кровію залити борозди!