червінь

червінь

I. Че́рвінь, вені, ж. = Червінька. Шух. I. 262, 263.

II. Че́рвінь, веню, м. Румянецъ. Встрѣчено только у Щоголева: Я бачу неміч, блідий вид і щоки червінем покриті. Щог. Сл. 17.

Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924