чигати

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
чигати

Чига́ти, га́ю, єш, гл. Подстерегать. К. ЧР. 312, 16, 167. Піднялись чужі на мене, на мою чигають душу. К. Псал. 125.

Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924