човгати

човгати

Чо́вгати, гаю, єш, гл. Шаркать идя, итти медленно. Один батько зараз почує, човгає старими, але міцними ногами до колиски. Левиц. I. 355. Він оддалік ледві човгав за мною. Г. Барв. 397.

Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924