чос

чос

Чос, су, м. Зудъ; чесотка. Да́ти, завда́ти чо́су. Дать трепку. Дав чосу! Мир. ХРВ. 274. Задали ж ми чосу дияволенному Кирикові! Крівавого дали прочухана. К. ЦН. 274. Завдали такого чосу, що й сам ватажок там же й ніжки відкидав. Стор. II. 58.

Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924