Шаблон:Поезія на день/документація

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Використання[ред.]

Параметри[ред.]

  • 1 — автор. Ім'я автора повинно бути написано, як у назві сторінки [[Автор:<автор>]]
  • 2 — вікі-посилання на книгу
  • 3 — місце видання
  • 4 — рік видання
  • 5 — назва файлу зображення автора
  • 6 — назва індексного файлу до книги
  • 7 — номер сторінки обкладинки книги, за замовчуванням — 1
  • 8 — номер сторінки, де надрукований вірш. Якщо вірш розміщенний на кількох сторінках, використовуйте параметр 10
  • 9 — назва секції, якщо на сторінці містяться декілька віршів
  • 10 — вікі-текст для відображення кількох сторінок та додаткового тексту. Записується в одну строку без переносів на нову

Приклади[ред.]

{{Поезія на день
|1=Степан Руданський
|2=[[Співомовки (1921)|Співомовки]]
|3=Львів
|4=1921
|5=StepRudanskij.jpg
|6=Співомовки (1921).djvu
|7=1
|8=15
|9=Чи далеко до Київа
}}

Співомовки. (Львів, 1921)

StepRudanskij.jpg
Співомовки (1921).djvu
Чи далеко до Київа.

Питають ся якось хлопця
Подорожні люде:
„Чи багато верстов, сину,
До Київа буде?“

 — „Та так, люде: Того року
 Було вісімнацять,
 А тепер,“ говорить хлопець,
 „Лічимо сімнацять…“

— „Що-ж то, сину, за пригода
Така прилучилась?“
— „Та пригода, не пригода:
Верства повалилась!“

18. IV. 1858



{{Поезія на день
|1=Іван Котляревський
|2=[[Твори (Котляревський, 1922)/Том 1/Енеїда|Енеїда]]
|3=Берлін
|4=1922
|5=Іван_Котляревський_cropped.jpg
|6=Твори Котляревського. Том 1 (1922).djvu
|7=3
|8=23
|10={{#lst:Сторінка:Твори Котляревського. Том 1 (1922).djvu/23|вп09-09}}{{right|{{smaller|''[[Твори (Котляревський, 1922)/Том 1/Енеїда/Частина І|читати далі…]]''}}}}{{block center/e}}
}}

Енеїда. (Берлін, 1922)

Іван Котляревський cropped.jpg
Твори Котляревського. Том 1 (1922).djvu

1.Еней був парубок моторний
І хлопець хоть куди козак,
Удавсь на всеє зле проворний,
Завзятіший од всіх бурлак.
Но Греки, як, спаливши Трою,
Зробили з неї скирту гною,
Він, взявши торбу, тягу дав;
Забравши деяких Троянців,
Осмалених, як гиря, ланців,
Пятами з Трої накивав.

2.Він, швидко поробивши човни,
На синє море поспускав,
Троянців насажавши повні,
І куди очі почухрав.
Но зла Юнона, суча дочка,
Розкудкудакалась, як квочка:
Енея не любила — страх!
Давно уже вона хотіла,
Його, щоб душка полетіла
К чортам і щоб і дух не пах.