шелом
шелом
|
|
Шело́м, ма, м. Шлемъ. Брязчить шабля о шеломи, трещать списи гартовані. Шевч. 645. Ум. Шеломо́к.
- Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924
|
|
Шело́м, ма, м. Шлемъ. Брязчить шабля о шеломи, трещать списи гартовані. Шевч. 645. Ум. Шеломо́к.