шинок

шинок

Шино́к. См. Шинк.

Шинк, шино́к, нку, шиньо́к, ньку, м. Кабакъ, питейный домъ. Іди ж, та гляди мені, не заходь у шинок, бо я буду знати. Рудч. Ск. II. 127. Хутчій до шиньку, щоб наїстись та напитись. О. 1861. VI. 76. Ум. Шино́чок, шиньо́чок.

Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924