шпигати
| шпигати |
|
|
Шпига́ти, га́ю, єш, гл. 1) Колоть. 2) Говорить колкости. Все оттак заведуться ласкавими словами одно одного шпигати. МВ. II. 82. Почав його батько докірними словами шпигати. Харьк. г.
- Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924