шріт

шріт

I. Шріт, шро́ту, м. Дробь (для стрѣльбы). Шух. I. 234.

II. Шріт, меж. для выраженія пѣнія крапивника. Вх. Лем. 486.

Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924