штовхан
| штовхан |
|
|
Штовха́н, на́, м. Толчекъ, тумакъ. І ласкою умовляв її.... иноді й штовханів давав. Грин. II. 165. Вона вже боялась чоловіка, боялась, щоб він їй не дав штовхана збоку. Левиц. I. 536.
- Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924