шулик

шулик

Шули́к, ка́, м. 1) Чаще мн. ч. шулики́. Кусочки прѣсной лепешки (коржа), политые растертымъ подслащеннымъ макомъ. Маркев. 17. З маком медовий шулик. Котл. Ен. I. 18. Із води та з муки пече баба шулики. Ном. № 12358. 2) Съ измѣненнымъ удареніемъ: шу́лик. Капуста, не выросшая въ кочень. Волынск. Слов. Д. Эварн.

Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924