шуплаття

шуплаття

Шу́плаття, тя, с. = Суплаття. Продала яку мала шустелину, шуплаття лишне. Г. Барв. 371. Шуплаття позбірай, от буде дощ. — Оддала дочку заміж та дала скриню й корову і надавала усякого шуплаття. Рк. Левиц.

Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924