шусть
| шусть |
|
|
Шусть, меж. 1) Шасть, шмыгъ. Шусть у шинк. Левиц. Мені з уст, а тобі за пазуху шусть. Ном. № 7521. 2) Выражаетъ быстрое всовываніе во что. ЕЗ. V. 121. Палицею шусть в діру. Гн. II. 25. 3) Шусть на люльки́. Будемъ мѣняться трубками. Ананьев. у.
- Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924