щетинник
щетинник
|
|
Щети́нник, ка, м. Торговецъ мелкимъ товаромъ, разносящій по селамъ и промѣнивающій за щетину и другіе сельскіе продукты. Вас. 189. Відда́м щети́нникові, — пугаютъ дѣтей, когда они плачуть. Ном. № 9272.
- Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924