югнути
югнути
|
|
Югну́ти, ну́, не́ш, гл. Побѣжать, махнуть. Та знов югне з хати, — і слід загув. МВ. II. 10. Югнем косити!
- Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924
|
|
Югну́ти, ну́, не́ш, гл. Побѣжать, махнуть. Та знов югне з хати, — і слід загув. МВ. II. 10. Югнем косити!