Яку кару чоловік придумав вовкові
| Яку кару чоловік придумав вовкові |
|
|
Раз була єдна пара: муж і жона. Жона була дуже джанглива і все ся вадила із своїм ґаздою. На біду прийшов вовк і з'їв чотири вівці з кошари. Ґазда ся бояв жоні тото повісти, бо знав, кедь повість, то підла буде його вечеря, айбо затаїти не мож було. І так він смиренно каже своїй жоні:
— Ай, жінко, не добре ся у нас стало. Жона звідать:
— Що таке?
— Я би-м тобі повів, айбо ти будеш дуже сердита. Жона звідать:
— Що тото? Що тото? Тогди ґазда каже:
— Та прийшов вовк у кошару і з'їв чотири вівці. Тогди жона зачне:
— А бодай би-сь ся, ґаздо, був не скольчив, такий ти у мене ґазда! Так то мені загородиш кошару! Готова праця пропадать!
На те каже ґазда:
— Цить, жоно, перебудемо ми тото; там шкода, де худоба. — Тогди взявся, пішов до сусіди і позичив єдно залізо, із котрим вовки імають, підставив на того місто, куди вовк зайшов, і лишив там на ніч.
Рано прийшов позирати і видить, аж вовк ся імив у залізо, і дуже ся зрадував, аж вовк ся імив. І так біжить ід жоні і каже:
— Ой, жінко! Я би ти щось повів, айбо то не такоє, ги учора.
— Ну, що тото? До чорта, ти все мені якоїсь новини приказуєш!
— Ану ж, слухай, я вовка, котрий вівці поїв, імив!
— Ци ціле?
— Іди, позирай!
Жона пішла, видить вовка у залізі й каже:
— Хвала богу, гцо-сь 'го ймив. Тепер ци знаєш що? Тепер удумай таку кару, аби усе жив — аби ся усе мучив. Ґазда каже:
— Та що би тото було? Кедь 'му їсти не дам, іздохне з голоду, скоро здохне. Кедь 'го бити буду — і так іздохне од битки.
Тогди жона каже:
— Що мені до того!.. Дам ти три дні, удумай таку кару, ге-м ти казала.
Ґазда пішов і думать, і думать. Далі так собі гадать:
«Та ци треба більшу кару, ги моя!.. Відколи-м ся оженив, усе живу, а лем бідую. Та май ліпше буде, кедь я і вовка оженю».
Тогди біжить ід жоні й каже:
— Та уже кара на вовка готова! Нич не вчиню із ним, лем 'го уженю; буде жити і все бідувати!
 | Ця робота є суцільним текстом, будь ласка за можливістю з'єднайте її з Індексом. |
Ця робота перебуває у суспільному надбанні відповідно до статті 8 Закону України від 1 грудня 2022 року № 2811-IX «Про авторське право і суміжні права», де зазначається, що не є об'єктами авторського права:
- вираження народної творчості (фольклор);
- акти органів державної влади, органів місцевого самоврядування, офіційні документи політичного, законодавчого, адміністративного і судового характеру (закони, укази, постанови, рішення, державні стандарти тощо), а також їх проекти та офіційні переклади;
- розклади руху транспортних засобів, розклади телерадіопередач, телефонні довідники та інші аналогічні бази даних, що не відповідають критеріям оригінальності і на які поширюється право особливого роду (sui generis).
