Як диявол дитину підмінив

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Про текст
Назва: Як диявол дитину підмінив
Записано в: у с. Крестівці Маріупольського пов. Катеринославської губ.
Дата запису: 1905
Записувач:
Записано від: від О. Іщенко
Жанр: легенда
Опубліковано в: Савур-могила. Легенди і перекази Нижньої Наддніпрянщини / Упоряд. і авт. приміт. В. А. Чабаненко. — К.: Дніпро, 1990
[[Зображення:|180px]]


В однієї жінки народилася дитина і залишилась на ніч нехрещеною. Баба пішла додому, а породілля загасила каганець і заснула. Нечисті й підмінили дитину: своє поклали в колиску, а те взяли.

Стала мати годувать те чортеня і ніяк не нагодує. Раз повз раз кричить, просить їсти та росте, як із води йде... Баба догадалась і навчає породіллю.

- Як вийдуть, — каже,— всі з хати, вийди й ти. А потім наглянеш у щілину, що воно буде робить.

Та так і вчинила. Глянула в щілину — коли дитина встала з колиски, звісила ноги і давай гойдатися та співать. Мати зашаруділа біля дверей, а воно знову в колиску і почало плакать. Тоді баба й каже:

— Виріж дванадцять різок-одноліток, винеси дитину на перехресну дорогу і бий, скільки мочі.

Та винесла й почала бить. Б'є, а воно кричить. Б'є, а воно кричить... Де взявся вихор, а звідти нечистий і гукає:

— Не бий, перестань, сяка-така!.. Візьми своє, верни моє!

Матері під ноги так і впала її дитина. Чорт підхопив своє і закрутився далі вихром. З того часу баба вночі не відходить од дитини, поки не уведуть у хрест.

Ця робота перебуває у суспільному надбанні згідно зі статтею 10 Закону України від 23 грудня 1993 року № 3792-XII «Про авторське право і суміжні права» де зазначається, що не є об'єктом авторського права:

  • твори народної творчості (фольклор);
  • видані органами державної влади у межах їх повноважень офіційні документи політичного, законодавчого, адміністративного характеру (закони, укази, постанови, судові рішення, державні стандарти тощо) та їх офіційні переклади;
  • розклади руху транспортних засобів, розклади телерадіопередач, телефонні довідники та інші аналогічні бази даних, що не відповідають критеріям оригінальності і на які поширюється право sui-generis (своєрідне право, право особливого роду).