Як жид косарів гостив...
| Як жид косарів гостив... |
|
|
Жид найняв косарів, менше чи більше, чи п ять там, чи шість, і каже,до того, що найліпший, найвірніший був:
- Що вам варити вранці?
А той найстарший каже:
- Вари кукурудзу вранці і потім при остатку пироги звари, а на полудень дай огірків і горілки, а прийдемо з косовиська, горілка має бути на порозі та й закуска добра, а посідаємо вечеряти, на самий перед сироватка із маслянкою змішана, потому каша молочна, і то буде вечеря закінчена. Але підвечірок цілком особливий, - на підвечірок горілку і квашені огірки і то з горщика, на четверо різані.
Але як прийшли косарі щойно до хати жидівської, і жид разом із ними наготовив усього. Спершу поставив горілку, потім приніс хліб. Горілку випили, приніс хліб, потім пішов по огірки, хліб з'їли - приніс огірки, а косарі кричать:
- Давай хліба! Немає з чим огірки їсти.
На нещастя, дитина кричить жидівська, а жид на те крикнув:
- Штиль! Бо як кину меже косарів, то й тебе з'їдять!
І на тім скінчився жидівський харч для косарів. Бо жиди колись говорили:
- Що то хлоп коштує - він дасть один золотий і їсть, і що ему коштує!
І на тім, як жид спробував, то на тім скінчився харч для косарів. За те жиди тепер не дають їсти косарям - заплати й відчепиться.
Записано Осипом Роздольським у с.Берлин (сучасної Львівської обл.), від Кіндрата Сторожука, в 1894 році.
Стиль запису збережено.
 | Ця робота є суцільним текстом, будь ласка за можливістю з'єднайте її з Індексом. |
Ця робота перебуває у суспільному надбанні відповідно до статті 8 Закону України від 1 грудня 2022 року № 2811-IX «Про авторське право і суміжні права», де зазначається, що не є об'єктами авторського права:
- вираження народної творчості (фольклор);
- акти органів державної влади, органів місцевого самоврядування, офіційні документи політичного, законодавчого, адміністративного і судового характеру (закони, укази, постанови, рішення, державні стандарти тощо), а також їх проекти та офіційні переклади;
- розклади руху транспортних засобів, розклади телерадіопередач, телефонні довідники та інші аналогічні бази даних, що не відповідають критеріям оригінальності і на які поширюється право особливого роду (sui generis).
