Перейти до вмісту

Як святий Николай подавав палиці

Матеріал з Вікіджерел
Як святий Николай подавав палиці

Прийшов парубок дівку сватати.

 — Але я, — каже дівка, — як всерджуся, то буду сидіти на печі, аж мені шмарок до печі примерзне.

 — А я, — каже парубок, — як всерджуся, а вип'ю склянку води, то кров у мені льодом стине; вип'ю другу, кров у мені огнем горить; вип'ю третю, то би-м з цілим світом бився.

Ну, добре, побралися. Десь якось жінка всердилася, вилізла на піч та й сидить, а шмарок аж до печі висить. То й що робити? Скочив чоловік до сусіди.

 — Ходіть, — каже, — до мене, влізьте на під, там є дванадцять палиць, а в стелі над піччю проверчена дірка. Як я крикну: «Святий отче Николаю, подай палицю!», — то ви мені крізь дірку палицю подасте.

 — Добре.

Вертається той до хати, жінка сидить, уже шмарок до печі примерзає. Взяв він три склянки, поставив на стіл, поналивав води, а нічого не каже. Випив одну — ходить, ходить — нічого. А тота дивиться з печі, що з того буде. Випив другу, надувся — такий червоний, як грань. Знов ходить по хаті. Випив третю та й до жінки, як крикне:

 — Святий отче Николаю, подай палицю! А палиця лізе крізь стелину. Як той почне латати жінку, як почне! Тота нічого, ані писне. Поламалася палиця.

Той знов кричить:

 — Святий отче Николаю, подай палицю! І знов палиця лізе, знов той б'є, б'є, аж поламав. І так одинадцять палиць. Той знов кричить:

 — Святий отче Николаю, подай палицю! Палиця лізе. «Ов, — гадає собі жінка, — біда! Той мене й на смерть уб'є, а Николай усе йому буде палиць подавати». Та до нього:

 — Не буду вже, не буду! Не виганяй душі з тіла!

 — Ну, коли так, то ще ліпше! І вже відтоді не сердилася.

Ця робота перебуває у суспільному надбанні відповідно до статті 8 Закону України від 1 грудня 2022 року № 2811-IX «Про авторське право і суміжні права», де зазначається, що не є об'єктами авторського права:

  • вираження народної творчості (фольклор);
  • акти органів державної влади, органів місцевого самоврядування, офіційні документи політичного, законодавчого, адміністративного і судового характеру (закони, укази, постанови, рішення, державні стандарти тощо), а також їх проекти та офіційні переклади;
  • розклади руху транспортних засобів, розклади телерадіопередач, телефонні довідники та інші аналогічні бази даних, що не відповідають критеріям оригінальності і на які поширюється право особливого роду (sui generis).