ясир
ясир
|
|
Яси́р, ру, м. 1) Плѣнные, добыча, состоящая изъ населенія, взятаго въ неволю. ЗОЮР. I. 102. К. ЧР. 428. 2) Толпа. Вас такий ясир, що нігде й повернуться. Борзна.
- Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924