ґрата

ґрата

Ґра́та, ти, ж. 1) Прутъ желѣзной рѣшетки, а во мн. ч.: ґра́ти — желѣзная рѣшетка. 2) Клѣтка (на ткани). Ум. Ґра́тка, ґра́тки.

Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924

Ґра́та, ти, ж. 1) Прут железной решетки, а во мн. ч.: ґра́ти — железная решетка. 2) Клетка (на ткани). Ум. Ґра́тка, ґра́тки.

Словник української мови / упоряд. з дод. влас. матеріялу Борис Грінченко; ред. С. Єфремов, А. Ніковський. Київ: Горно, 1927–28