1923.11.02 Лист В'ячеслава Липинського Олександрові Барвінському
| ◀ 1923.07.28 Лист В'ячеслава Липинського Олександрові Барвінському | 1923.11.02 Лист В'ячеслава Липинського Олександрові Барвінському |
1924.01.04 Лист В'ячеслава Липинського Олександрові Барвінському ▶ |
|
|
2.ХІ.1923
Reichenau, N.Ö.
Високодостойний Пане Раднику!
Прошу вибачить мені і не брати за зле, що через нездоровля та всякі клопоти емігрантського життя так запізнююсь з відповідні на Ваш цінний і ласкавий лист. Крім того, мені хотілося відповісти щось певного на Вашу ласкаву і так дорогу всім нам пропозицію дати до “Хліборобської України” “Спомини” Пулюя і його переписку з Кулішем та Г. Барвінок Отже в цій справі, на превеликий жаль, ще й сьогодня не можу Вам, Високодостойний Пане Раднику, дати певної і позитивної відповіді. Річ у тім, що ми не знаємо, коли вдасться нам видати слідуючу книжку “Хліборобської України” і в якім розмірі зможемо її видати. Субсидій чужинецьких — так, як мають наші есери від Чехів — ми не маємо. Зрештою, в сучасній Европі знайти допомогу нам — монархістам і консерватистам — неможливо. Нашу невеличку літературу видаєм власними коштами, а це робиться з кожним днем чим раз тяжче, зваживши зріст коштів друку і те, що ми всі належимо до тих, які на революції не заробили, а все, що мали, стратили. У всякому разі, коли тільки на дальше виданя “Хліборобської України” спроможемось, то з найбільшою радістю предложені Вами “Спомини” Пулюя в ній надрукуємо. Отже дозволите, Високодостойний Пане Раднику, що тоді до Вас в цій справі звернуся, а поки що просимо Вас прийняти за Ваше ласкаве предложеня нашу щиру і уклінну подяку.
Була б неоцінима шкода для української культури, коли-б не були напечатані дальші роки Ваших “Споминів”, яких перші дві части я свого часу з правдивим захопленням прочитав і які, на жаль, разом з моєю бібліотекою під час революції згинули. Чи не міг би в справі видання дальших томів цих “Споминів” допомогти Вам Проф. Б. Лепкий в Берліні, який має зв’язки з багатьма українськими видавцями і видавництвами?
Щиро і уклінно дякую Вам, Високодостойний Пане, за Ваше ласкаве бажання вислати мені історичні розвідки Пана Д-ра Богдана. Всі, що досі були напечатані, я читав. Жду дуже нетерпляче заповідженої — в “Укр. Прапорі” монографії про рід Мазепів-Колединських і Літопису родини Барвінських, але вони ще певно не вийшли. Коли-б була на те Ваша ласка, і коли-б Ви згодились подати мені ціну низче згаданих книжок в австрійських коронах, які би я зараз в рекомендованому листі відіслав, то я би уклінно просив Вас вислати мені перші 2 часті Ваших “Споминів” (бо хоч я їх читав, але хочеться мати їх у себе), а також Вашого Сина останнє видання “Історії українського народу’’, бо цієї книжки ніде я не міг тут дістати.
Прийміть, Високодостойний Пане Раднику, вислови моєї найглибшої до Вас пошани, з якою все для Вас остаю, Ваш покірний слуга
Вяч. ЛИПИНСЬКИЙ
|
Ця робота перебуває в суспільному надбанні в Сполучених Штатах та Україні.
|