20-40-ві роки в українській літературі (1922)/Левко Боровиковський/Багатий, бідний

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку

У Прокопа обід, у Прокопа христини.
У Прокопа бенкет, весілля, іменини:
Зате-ж у Прокопа куми і побратими.
 І всякий Прокопові сват,
 І всякий Прокопові брат.
 За Прокопа усякий рад
 І в воду, і в огонь скакать!…
 Аж глядь —
У Прокопа пожар, все в Прокопа згоріло,

Насилу виніс сам з огню з душею тіло!…
 Що-ж рідні та куми
 В пожежі помогли?
Не дуже: ро́дичі його й не пізнавали —
До Прокопа й стежки в бур'ян позаростали'


Не даром люде гомонять:

 Поки багат,
 То поти й сват.