(Dumka syroty).
Oj odna ja, odna,
Jak byłynońka w poli,
Ta ne daw meni Boh
Ani szczaśtia, ani doli.
Tilko daw meni Boh
Krasu, kariji oczy, —
Taj tiji wypłakała
W samotyni diwoczij.
Ani bratika ja,
Ni sestryczky ne znała,
Miż czużymy zrosła
Ta wże j wjanuty stała…
Deż drużyna moja?
De wy, dobriji lude?
Jich nema, ja sama,
A drużyny — j ne bude!
|
|
Ця робота перебуває в суспільному надбанні в Сполучених Штатах та Україні.
- Робота перебуває в суспільному надбанні в Сполучених Штатах, тому що вона опублікована до 1 січня 1929 року.
- Ця робота перебуває в суспільному надбанні в Україні, де авторське право діє протягом життя автора плюс 70 років.
- Автор помер у 1931 році, тому ця робота є в суспільному надбанні в тих країнах, де авторське право діє протягом життя автора плюс 80 років чи менше. Ця робота може бути в суспільному надбанні також у країнах з довшим терміном дії авторського права, якщо вони застосовують правило коротшого терміну для іноземних робіт.
|