Перейти до вмісту

Сторінка:Іван Франко. Твори в 20 тт. Т. 15. Поезії (1960).djvu/537

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка ще не вичитана
  • *

Весна настала красна. Зацвів пахучий крин *); Немов козак гулящий, Прибрався Чигирин. Мов дівчина в неділю, Природа вбрана вся, І наче щастя в серці, Така її краса. Болоня край Чигрина Не мряки залягли, То два війська ворожі До бою надтягли : Брати два, ворогами Роз'єднані з собов, Прийшли, щоби пролити Річками братню кров. І стали проти себе Jy* лях, а там козак, Тут гордий пан, там низький, Погорджений бідак; Тут певність, там зневіра, Тут жадоба, там жаль… Ірзають бистрі коні, Блищить до сонця сталь. Гей, гордо пан Жолкевський На конику жене ! Гей, гордо лядське військо Рядом стоїть страшне ! А сугорби понуро,

  • ) Крин—лілея. (Ів. Фр.).

260