4
Того рана з криком, шумом
Серед тлуму дід із кумом
На попівство враз ішли.
Чи шукать поради може?
Ні, за злодія на Боже
По короні понесли.
Ув обох напухлі пики,
А у серці гнів великий,
В кума весь кривавий ніс.
„Правте, отче, два молебні,
Щоб злодюга той ганебний
Без пощади нагло тріс!“
Вийшли. Кум у дім кленучи,
А Пазюк нові онучі
В постоли, до торби хліб,
П'ятку в черес, палку в руки,
Та й для ліпшої поруки
До ворожки до Дуліб.
5
Ворожка мовить:
„Ти, чоловіче, не бійся нічого!
Гроші повернуться, ждати не довго.
„Злодій від тебе сидить за три межі,
Знаєш його по відмінній одежі.
„Вус має чорний і сірії очі,
Підстерігав тебе три дні й три ночі.
„Господу дякуй, що гроші забрав він,
Що не збудивсь ти в хвилі, як крав він.
„Мав він ножаку і хтів тобі, батьку,
Якби збудився ти, всадить під лопатку.
