Сторінка:Іван Франко. Твори в 20 тт. Т. 16. Поезії (1958).djvu/150

І

Лист до Стефанії^[1]

Вельможна мамо, найясніша пані!
Поклін тобі шлемо, твої піддані

Олекса Хмиз, Яць Хрущ і Чапля й Ружа, —
Шлемо тобі привіт від твого мужа.

Коли тобі плетуть, що він умер, —
Не вір, матусю! Він здоров тепер.

Живий, здоров, як рибка у водиці, —
Це посвідчать і наші молодиці.

Хай Бог його за це благословить,
Що не цуравсь до бідних загостить.

У Хмиза в хаті днів прожив зо двадцять
„Шандарів, мовив, мушу пильнуваться.

„Ще рік мені блукати по землі,
Бо завзялись на мене сили злі.

„Як рік мине, тоді підійму бучу,
Всій кривді і неправді шию скручу.

„Потішу всіх, хто гнувся і терпів,
А особливо вірних русинів.

 

1. В р. 1895 еміграційний аґент Джерглет обійшов майже всю східню Галичину, передягнений по-мужицьки, закликаючи людей до Бразилії і вдаючи з себе пок. архикнязя Рудольфа. Листів, подібних до оцього, вислано було багато з різних околиць Галичини. (Ів. Фр.)