Ця сторінка ще не вичитана
Ліниво, ліниво, Як Донові хвилі, Плили віки за віками, Наш гаразд розмили. Довелось таки нам** Над тим Доном стати, Робітницькими валками Байдаки таскати. Довелось таки нам До його застукать: Під землею для чужого Камінь-вугіль цюкать. Довелось таки нам В нім шукати броду: Не шоломом, пригорщами Пити з нього воду. Довелось таки нам З Дону дань приймити: Бурлацькії шмати прати, Босі ноги мити.
