Сторінка:Іван Франко. Твори в 20 тт. Т. 16. Поезії (1958).djvu/255

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка ще не вичитана

Ото й минай все темне, непутяще, Весь злудний блиск, тріюмфи хвилеві, Все підле, самолюбне і пропаще. І бережи на своїй голові Вінок иезв'ялий чистоти і ласки І простоти, МОВ КВІТИ ПОЛЬОВІ. У маскарад життя іди без маски, На торжище цинізмів і наруг Виходь з ліхтарнею з старої казки: В ній щезне тіло, появиться дух, Прозора стане явищ темна маса. І будь ти людям не суддя, а друг І дзеркало й обнова. Guarda е passa. 246