Сторінка:Іван Франко. Твори в 20 тт. Т. 19. Переклади (1960).djvu/284

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка ще не вичитана

ЯВА ДВАНАДЦЯТА. Ті самі, Е д і п входить. Йокасто, жінко любая моя, Чого мене ти викликала з дому? Иокаста. Послухай цього мужа й доконайсь Достотне, скільки стоять ті славетні Віщування богіві Е д і п. Це що за муж І що за вість приніс? Иокаста. З Коринту він. Поліб, твій батько,—каже він — уже Не є в живих, а вмер. , Е д і п. Що мовиш, друже? Сам своїм словом це скажи мені! Післанець. Як перший маю це сказать достотне, То знай, що справді вже Поліб — небіжчик. Е д і п. Чи вбитий підступом, чи вмер з хороби? Післанець. І невелика болість переможе Старече тіло. 283