Сторінка:Іван Франко. Твори в 20 тт. Т. 19. Переклади (1960).djvu/514

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка ще не вичитана

Ввесь повен стрільців! Певно, муж додому Приїхав. Чом же ще його не видно? Входить ловчий. Що князь? Де він? Ловчий. Нам їхати. Князь наказав додому Княгиня. А де він сам? Ловчий. Лишився У лісі сам на березі Дніпра. Княгиня. І як же сміли ви князя самого Лишити там? От-то ви вірні слуги! Махай назад, за ним ви їдьте зараз! Скажіть йому, що я прислала вас. Ловчий відходить. Ой, Боже мій! У лісі в час нічний! А дикий звір і лютий чоловік, І лісовик там бродить—до біди Хіба далеко? Скорше, мамочко, Три свічки засвіти перед іконою! Мамка. Біжу, моя голубочко, біжу. СЦЕНА ЧЕТВЕРТА Дніпро. Ніч Русалки. Веселою Юрбою З глибокого дна Ми ніччю випливаєм, 513