Сторінка:Іван Франко. Твори в 20 тт. Т. 19. Переклади (1960).djvu/519

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка ще не вичитана

Ловчий. Ось віні Насилу ми Знайшли його. Князь. Чого ви тут? Ловчий. Княгиня Післала нас, боялася за тебе. Князь. Незносна вже мені її старанність І Чи я дитина, що ні кроку вже Мені ступить без дозору не можна? Відходять. Русалки виринають із води. Русалки. Що, сестриці, в чистім полі Може б ми дігнали їх? Плюском, реготом і свистом Коней налякали в них? Пізно. Хвилі вже холодні, Півні проспівали вже, Потемніло небо синє, Місяць заховався вже. Одна. Підождем іще, сестрице І Друга. Ні, не час, не час, не час! Дожидає нас цариця, Люта мати жде там нас. Щезають у воду. 518