Сторінка:Багалій Д. Історія Слободської України. 1918.pdf/255

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

фільософії, богословію, слав'янській, грецькій, латинській, а потім французській і німецький мовам.
Кн. М. М. Голіцин.
Викладалися отсі науки на російській мові, але розмовляли проміж себе учні мабуть по українськи. Училися у Коллегіумі більш усього діти духовенства, але не мало було учнів і не духовного званія; число учнів доходило до 500. Щоб підготовляти осьвічених учителів, талановитих учнів, що скінчали Коллегіум, посилали для дальшої науки навіть заграницю (у Германію). Учителі Коллегіума мали на усьому готовому таке жалуваннє: учителі перших двох низших клас по 6 карбованців на рік, 3-ї, 4-ї і 5-ї — по 8 карб., 6-ї — по 12 карб., учитель фільософії 14 карб.; усього на жалування усіх учителів йшло 60 карб. на рік. Потім жалуваннє для учителів збільшилося по 15 карб. на рік, а ректор получав навіть 100 карб. на рік, і усього виходило 445 карб. Серед ректорів, префектів та учителів Харьківського Коллегіума бачимо не мало таких, які визначалися осьвітою — такими були Г. С. Сковорода, Шванський, Прокопович. Серед учнів було багато бідноти. „Але ні холод, ні голод, згадує про Коллегіум учень його Луб'яновський, не зменшили охоти до науки. Звикли ми окрім того до недостатків і до того, щоб задовольнятися малими достатками, у якомуб стані хто далі не пробував. Але отся голота, котрої весь маєток складався з тлуночка книжок і подушечки з повстинкою замість одіяла, розносила потім світ просьвіти серед українського панства, купецтва, попів і міщан, проживаючи у них улітку, а частиной й зімою і обучаючи їх дітей“.
Єпископ Єпифаній Тихорский.
З Харьківського Коллегіума вийшло багато славетних в історії просьвіти діячів, як, наприклад, письменник Гнідич, славний росийский історик