|
Стоїть явір над горою, |
Але найкращим віршом Сковороди треба признати 10 пісню його Сада „Всякому городу“, в основу котрої положений стих Сираха: „Блаженъ мужъ, иже въ премудрости умреть и иже въ разумѣ своемъ поучается святинѣ“. Вона дуже вподобалася народу, мабуть за свій сатиричний зміст, і ії почали співати сліпці-бандуристи та лірники під назвою Сковородинської Думи або псальми. У 1833 році в Харькові вийшов українській альманах (збірник) „Утренняя звѣзда“, де І. І. Срезневській помістив свою розвідку „Отривки изъ записокъ о старцѣ Григоріѣ Сковородѣ“. У кінці ії він надрукував сю саму пісню Сковороди, але доповнену й перероблену народом, з своєї власної збірки народніх українських пісень з такою приміткою од себе: „тепер щоб показати, як швидко і як уміло міняються народом твори, які йому довподоби, перепишу сю саму пісню з своєї збірки українських пісень. Мимохідь замічу: коли ся пісня на протязі яких небудь 50 років встигла так перемінитися, так далеко одійти од свого початкового образа, вида, що ж сказати тоді про ті народні вірші, котрі зложені були за 3–4 століття до нашої доби?
Вірша Сковороди складається з 6 стихів, а ії переробка — з 16. Значить се власне не стильки переробка вірши, скильки ії доповнення, котре одначе зроблено уміло, так як йогоб повинен був зробити сам Сковорода, колиб він захтів поширити зміст сієї своєї вірши. Можливо, що сам Сковорода й доповнив свою віршу, бо він звичайно доповняв инші философичні твори, а про свою 14 пісню „Сада“ зробив помітку — „обновлена у 1782 році“. А хоч би й не сам Сковорода доповнив свою віршу, все ж таки, я думаю, що та доповнена вірша, котру надрукував Срезневській, як народню пісню, по свойому складу не являється народньою піснею і ії доповнив хтось із тих, хто почитав Сковороду і був його учнем, а таких було багато. Кажучи се, ми не одкидаємо того, що сю Сковородинську псальму у поширеному її змісту співали кобзарі та лірники і од них і Срезневський міг записати ії у свої часи (я сам записав сю псальму у Харькові од кобзаря у початку 80-х років XIX ст. і сей запис зовсім близкій до запису Срезневського). Я тільки підтримую думку, що се не є народня пісня, навіть не народнє доповнення Сковородинської псальми, а скорш усього шкільна псальма, як і багацько з тих
