Сторінка:Багалій Д. Історія Слободської України. 1918.pdf/298

українського письменства. Почали розробляти у Харькові у першій половині XIX в. і місцеву слободсько-українську історію — І. І. Квітка (дядько Гр. Хв. Квітки), сам Гр. Хв. Квітка, І. І. Срезневській і Харьківський арх. Філарет. І. І. Квітка написав „Записки о Слободских полках“ (Х., 1812 р.),
Арх. Филарет. Гр. Хв. Квітка — Історико-статистичний опис Слобож анщ ини (в Харьк. губ. вѣд. 1838 р.), о слободских полках (Современник, 1840), Украинцы (Современник, 1841), Городъ Харьковъ (Современник 1840). Ще треба згадати й про історичне оповідання Г. Хв. Квітки „Основаніе Харькова“. І. І. Срезневський склав, на підставі джерел, хоч невеличку, але дуже поважну розвідку — „Историческое изображеніе гражданскаго устроенія Слободской Украйны“.
Проф. О. А. Потебня.Цікаво буде нагадати тут, що й М. І. Костомаров, на підставі архивних джерел, склав історію Острогожського Слободского полка, але його рукопис жандарми у нього конфіскували і там вона у них і пропала.
Хрест над могилою О. А. Потебні. Велике значіннє мало для свого часу „Историко-Статистическое описаніе Харьковской епархіи“ архієписк. Харьківського Филарета (Гумилевського) у 5 одділах, де зібрано багацько архивного матеріалу не тільки по церковній, але й по гражданській історії Слобожанщини. За сю поважну працю арх. Филарета можно вважати немов Нестором (літописцем) Слободсько-української церковної історії. У другій половині XIX в. у Харькові ми бачимо поважні етногрифичні збірки пам'ятників українськой народньої словесности, і наукові праці по українському язику, писменству і по історії