Линії кріпостей. Далі йде Ізюм і ті міста Нової линії, котрі ми тільки що перелічили. Будовання сієі линії почалося трохи раніш 1680 р., бо у сьому році були вже зложені межеві книги Косогова. Косогов виміряв усі ті землі, по котрих треба було вести цю линію і робити там рови, вали, засіки, городи, слободи і острожки. Вал мусив йти од Цареборисова у гору по Сіверському Донцеві і потім по р. Мжу до старого вала й Коломака. Руїни сього вала бачив ще В. Пассек. Ся линія займала до 200 в. довжини и була уся достоту виміряна: написано, на скільки сажнів йшов ліс, або поляна, озеро, займище, на скільки сажнів потрібно було поставити надолоб або засік, де збудувати великий город або село, або маленький острожок. Біля усих городів Нової линії були збудовані кріпости і сю тяжку роботу головним чином зробили козаки Харьківського полку під проводом полк. Гр. Донця: великороссійських служилих людей там не було. Одного вала було зроблено 7575 саж. і засіки 8106 саж. І се робилося у ті часи, коли будувалася і Ізюмська кріпость. Нова линія удовжила стару і так званий Перекопський вал, що простягся од верховин Коломака до верховин Мжа. Як тяжко було працювати козакам у XVII ст. на линії, про це ми маємо цікаве оповідання Лебединського сотника од 1681 року: „надолби, пише він ген. Косогову, під Бішкиним од озера до болота побудовали. Але козаки Сумського полка дуже тепер знищилися у хлібних запасах; иньшим нічого навіть їсти. З голодухи виходять з табора і неможно їх затримувати, а приходить мало товариства — і вони бідні роздягнені, хорі і їсти і самим нічого і нічим їм годувати й скотину.
