Сторінка:Берченко Є.В. Настінне малювання українських хат та господарських будівель при них. Зошит 1. Дніпропетровщина (1930).djvu/10

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено

Дніпропетровщині протягом 1924–28 р. р. в Криворізькій, Дніпропетровській, Кам'янській та Кременчуцькій округах.

У Криворізькій окрузі досліджено такі села: Шолохове, Базавлук, Олександрівка (Кріпацьке), Перевізні Хуторі, Олексіївка (Чортомлик), Капулівка, Покровське, Ново-Покровський посілок, Сулицьке, Лапинка та Ново-Іванівське (Рябошапка).

У Кам'янській окрузі такі села: Кам'янське, Миколаївка, Благовіщенка, Романкове, Авули на Дніпровому правобережжі.

У Дніпропетровській окрузі Петриківка та Єлисаветівка на лівім березі Дніпра.

У Кременчуцькій окрузі села: Мишурин Ріг і Калужине.

Колекція мальовання, зібрана тоді, як досліджувано цю територію, складається з двох основних частин:

1) Мальовання, що його виконали самі селянки, мальовання-ориґінали, сказати б[1]

2) Фотографії, пороблені з мальовання в самих хатах; фотографії ці: 1) дають уявлення про те, як зв’язано дане мальовання з тією частиною хати, що її воно оздоблює, 2) відтворюють композицію мальовання цілої хати і 3) доповнюють колекцію «мальовання-ориґіналів», куди ввіходить тільки найхарактерніше й найцікавіше.

Наше видання й відтворює ці фотографії з мальовання в селянських хатах. Сюди увійшло ще мальовання з с. Петрівки, призначене на продаж, та дві фотографії з того мальовання, що зробили селянки для збирача (автора цієї праці).

II. РІЗНОБАРВНЕ МАСТІННЯ Й ОРНАМЕНТАЛЬНЕ ОЗДОБЛЮВАННЯ НАДВІРНІХ СТІН В УКРАЇНСЬКИХ ХАТАХ ТА ГОСПОДАРСЬКИХ БУДІВЛЯХ.

На Дніпропетровщині стіни українських хат зокола звичайно побілено; часом їх підсинюють або підголублюють синькою, підзеленюють зелінкою, підсірюють і підчорнюють сажею.

По деяких селах (Капулівка, Олексіївка, Олександрівка, Покровське, Сулицьке) надвірні хатні стіни, як і господарських буді-

  1. Про «мальовання-ориґінали» докладно в нашій статті «Як збирати матеріял до настінних розписів», видрукованій у Збірнику «Мистецтвознавство». Храків, 1928.

    Там таки докладніше й про значіння фотографів.