Перейти до вмісту

Сторінка:В. Липинський як ідеолог і політик (1931).djvu/13

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана
 
На вічну память В. Липинському.
~

Коли зневіра огорнула всіх синів,
І склали руки всі в тупім безділлю
Й рекли: „Дарма, — ми не подужаєм степів,
„Не годні греблі ми поставить своєвіллю!“…

 Тоді озвався Ти: „Не падайте в зневіру!
 „Кладіть підвалини знова — нові, тривкі.
 „До гурту всі, хто ще оставсь в живих. І віру
 „Плекайте знов в серцях! А досвіди гіркі

„Хай будуть вам наукою в новому ділі.
„Яфетову любов до Рідної Землі
„Вкорінюйте в серцях найліпших, і надії
„На визволення Батьківщини не губіть!

 „Той шлях, яким ви дотепер ішли, — завів,
 „Цілі століття заводив на манівці…
 „Неправний бо він був — цей шлях бунтарів!
 „Лицарський шлях тому обрать вам треба всім,

„У жертву Батьківщині все віддайти,
„Й перед Одним в покорі схиліть чола,
„І з мечем в лицарськім пориві вставайте!
„А гордість — геть! Законом хай буде послух.

 „В громаді ви гартуйтеся в міцную скелю
 „Й проти анархії ви греблю ставте знов!
 „Будуйте ви її могутню і сильну,
 „А спайкою хай буде їй цемент — любов.

„Й кругом Гетьмана свого станьте мов граніт!
„Ідея хай одна присвічує усім —
„І так батьківський ви сповняйте заповіт.
„Високо підійміть наш Стяг — Тризуб на нім!