До рассвета, пред рассветом. До дня приходив до мене, щоб їхати. Каменец. у. На день до́брий, на добри́день дава́ти. Желать доброго дня. На добридень, серденько. Мет. Боже помагай і день вам добрий. МВ. I. 111. Одного́ дня. Раз; в один из дней. Одного теплого дня в неділю Санько та Яків сиділи собі на призьбі. Ком. II. 44. Повсякдень. Постоянно, всегда. Свекрушини й плахти, і очіпки, і намиста одвічають повсякдень! Кв. Щодня́. Каждый день, ежедневно. Буде ж твоя, молода дівчино, щодня спина бита. Чуб. III. 111. Че́рез цілі́сінький день. В продолжение целого дня. Окроме сухого хліба через цілісінький день нічого не побачить. Кв. II. 324. День-де́нички. Каждый день, решительно каждый день. Я сама день-денички як голубка гуду. Г. Барв. 276. Що в бо́га день. Ежедневно. Що в бога день усе голову їсть. Ном., стр. 55. 2) Сутки. Три дні заходу, а день празнику. Ном. № 191. Блудили хлоп'ята, блудили, сім день да по запічку, а чотири да по припічку. Чуб. III. 163. 3) Дни, время жизни. Мої дні ісписуйте, мої страсті дочитуйте. Чуб. 4) Мера поверхности, содержит около 1600 кв. саж., подразделяется на упруги (см.). Мир. ХРВ. 77. О. 1862. IX. 5. VIII. 1. Вона хоча й сирота, а грунтівка і хата своя, і поля день п'ять. Осн. 1862. VIII. 7. Ум. Деньо́к. Еней наш плив хоч дуже прудко, та вже ж він плавав не деньок. Котл. Ен. Ой прибав, боже, ночі на мої карі очі. Укороть, боже, денька, щоб очі одпочили. Лавр. 26. На деньки́. Поденно. Шух. I. 173.
Депута́т, та, м. 1) Депутат. Од цариці знов приказ: прислати до столиці депутатів. О. 1862. V. 102. 2) Собственник полонини. Шух. I. 184.
Дер! меж. 1) Для выражения звука, происходящего во время разрывания ткани. Дер-р-р! поли у шляфрока як не було. Стор. I. 236. Также для выражения звука от царапания по твердому телу. Дер-дер до діда в двері. Баба прокинулась: діду, діду, щось до нас у двері шкряботить. Дід вийшов, коли то ведмідь. Рудч. Ск. II. 15. 2) Крик коростеля. Деркач кричить: дер-дер! Грин. II. 313.
Де́рба, би, ж. Дерн.
Де́рбання, ня, с. Снимание дерна.
Де́рбати, баю, єш, гл. Снимать дерн.
Дерби́на, ни, ж. Кусок дерна.
Дербо́вий, а, е. Дерновый.
Дербува́ти, бу́ю, бу́єш, гл. = Дербати.
Де́рво, ва, с. = Дерево. Вітер дерво хитає. Чуб. V. 946.
Де́рга, ги, ж. 1) Дерюга. Толстая и грубая ткань. Він лежав, дергою вкритий. Екатер. г. (Залюбовск.). 2) Попона. Черкас. у. Прикрили (коня) царського дергою. 3) Женская шерстяная одежда, носимая старыми женщинами вместо плахти, от которой отличается черным цветом. КС. 1889. V. Сумц. № 21—22. (Еней) к Сівіллі прихилився, хватав за дергу і тулився, мов от кота в коморі миш. Котл. Ен. III. 30.
Де́ргавка, ки, ж. = Дергальна щітка. Kolb. I. 69.
Де́ргальна щі́тка, ки, ж. Щетка круглой формы с железными зубьями для предварительного расчесывания пеньки. НВолын. у.
Де́ргання, ня, с. 1) Выдергивание. 2) Расчесывание пеньки. Kolb. I. 69.
Дерга́р, ра́, м. Канатчик, занимающийся плетением канатов, шлей из пеньки. Дергарі купля' прядиво на мо́тузи. Каменец. у.
Де́ргати, гаю, єш, гл. Дергать.
Дергі́вка, ки, ж. = Дергавка. Шух. I. 147.
Дергону́ти, ну́, не́ш, гл. Сильно дернуть, рвануть. Черном.
Дер-де́р, ру, м., звукоподр. Название детской игры с трещоткой. Маркев. 76.
Дерева́ч, ча́, м. 1) Насек.: а) дровосек, скрипун, Cerambyx. Вх. Зн. I. 5; б) Hylotrupes bajulus. Вх. Пч. I. 6. 2) Дятел. Вх. Пч. II. 13.
Деревені́ти, ні́ю, єш, гл. = Дерев'яніти.
Деревенька, ки, ж. Ум. от деревня.
Дереви́на, ни, ж. 1) Отдельное дерево. Щоб було другою вірьовкою прив'язати ще кобилу до дерева!.. Вже б таки деревини з корінням не вирвало. К. Оп. 81. Неродюча деревина. О. 1861. XI. Св. 66. Ум. Дереви́нка, дереви́ночка. Поїдь та й поїдь, діду, в ліс, вирубай мені деревинку та зроби колисочку. Рудч. Ск. II. 38. 2) Соб. Деревья. Чи
