Дріма́тися, ма́ється, гл. безл. Клонить ко сну. Став кунь вороний спотикатися, мені молодому да дріматися. Млр. л. сб. 242. Дрімається мені. Федьк.
Дрі́мки, ків, мн. Дремота. Соньки-дрімки в головоньки. Мил. 36.
Дрімли́вий, а, е. Наводящий сон. Мил. 37. Ой спи, дитя, без сповиття, поки мати з поля прийде та принесе три квіточки: одна буде дрімливая, друга буде сонливая, а третя щасливая. Макс. (1849). 95. Вітрець дрімливий якийсь паше. МВ. II. 78.
Дрімли́виці, виць, ж. мн. Расположение к дремоте, дремота. На мого сина дрімливиці, сонливиці і сплячки. Чуб. I. 112.
Дрімлю́х, ха, м. = Дрімух. Подольск. г. См. Дремлюга.
Дрімлю́чий, а, е. Сонливый, расположенный к дремоте.
Дрімни́виці, виць, ж. мн. = Дрімливиці. Мил. 34.
Дрімни́ці, ни́ць, ж. мн. = Дрімки, дрімливиці. А соньки в головоньки, а дрімниці в очиці. Мил. 36.
Дрімо́та, ти, ж. Дремота. Левиц. I. 9. Ой ходить сон коло вікон, а дрімота коло плота. Мет. 2. Ой на кота воркота, на дитину дрімота. Макс. Цвіти ж собі, живи собі самотою, самотою, втішай себе солодкою дрімотою, дрімотою. К. Досв. 49.
Дріму́х, ха, м. Пт. козодой, Caprimulgus europaeus. Вх. Пч. II. 9. См. Дрімлюх.
Дріму́чий, а, е. Объятый дремотой, дремлющий. Тихенько дрімучий Прут далі тече. Млак. 3.
Дрі́па, пи, ж. = Задріпа? Уродиться ж дріпа, мов червива ріпа. Ном. № 8499.
Дрі́пло, ла, с. об. Дрянь, оборвыш. Ми робимо, ми жнемо, ми в коломазі, а вони, не робивши вихорошуються; старе дріпло — і те шубу яку напірить. Г. Барв. 33.
Дріт, дро́ту, м. Проволока. Вас. 199. Єсть у мене нагаєчка з кінця дротом шита. Млр. л. сб. 337. Ум. Дро́тик. Драг. 79. Дрото́чок. Я ж думала, що нагаєчка з платочка, аж то вона із проклятого дроточка. Нп.
Дріта́р, ря́, м. Проволочник. Вх. Уг. 237.
Дрітовач, ча, м. = Дрітар. Вх. Уг. 237.
Дріть, дро́ти, ж. Сплетенная вдвое медная проволока, употребляющаяся в гуцульских изделиях. Шух. I. 275, 312.
Дрі́чний, а, е = Гречний. Lutskay, Grammatica slavoruthena, 168. Вх. Уг. 237. Ой дівчата, ой сестриці, приходять м'ясниці, як нас возьмуть дрічні хлопці, — будем молодиці. Гол. II. 431.
Дробеля́ва, ви, ж. = Дрібнота. Вх. Лем. 411.
Дробелячів'я, в'я, с. соб. Овцы и козы. Вх. Лем. 411.
Дробина́, ни́, ж. соб. 1) Домашние птицы. Сим. 137, 142. К. Дз. 214. 2) Мелкие пресмыкающиеся, также черви. Хай йому́ дробина́ сни́ться! — нехорошее пожелание мертвому. Мнж. Ск. 179. 3) Дрова из тонких веток. Каменец. у. 4) Мелкие вещи. НВолын. у. 5) Мелькие деньги. НВолын. у. 6) Мелкие куски. Посікли Ігнатка, посікли братка на… дробину. Молодик. (1843). 141.
Дроби́нник, ка, м. 1) Пастух гусей. 2) Двор и хлев, где содержат домашнюю птицу.
Дроби́нниця, ці, ж. Женщина, присматривающая за домашней птицей.
Дроби́ти, блю́, биш, гл. 1) Резать на мелкие куски. А мій милий тісто дробить, а я рада, що й то робить. Грин. III. 314. 2) = Дріботіти 2. Шух. I. 80.
Дроби́тько, ка, м. Говорящий скоро и невнятно.
Дробівни́ця, ці, ж. Дробница (мешок или сосуд для хранения дроби). І пистоль, і дробівниця, і мушкет важучий. Щог. В. 98.
Дробови́к, ка́, м. Охотничье ружье. Аф. 394. Ум. Дробовичо́к.
Дробува́тий, а, е. Большими крупинками (о соли и т. п.). Дробувата сіль.
Дроб'я́та, б'ят, с. мн. Овцы. Желех. Шух. I. 84.
Дро́ва, дрів и дров, с. мн. Дрова. У пеклі все тепло, а пойди в рай, то й дровами дбай. Ном. № 200. Ум. Дрівця́. Рудч. Ск. II. 7. А ну, синку, розкидаймо хлівець та нарубаймо дрівець. Ном. № 10289. Василь на всі празники нарублює дрівець. Кв. II. 160.
