Сторінка:Жерела до історії України-Руси. Том 12. Матеріали до історії української козаччини. Том 5. Акти до хмельниччини (1648-1657) (1911).djvu/62

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

50

коли Іван Казимир вечером 11 падолиста особисто відвідав Карла в Уяздові, щоби йому зложити подяку за уступленє[1].

Із-за колебаня та нерішучости полїтики віденського двора відограли цісарські заступники у Варшаві доволї нещасливу ролю при кінци виборчої боротьби. Як ми бачили, перехилила ся австрійська рада мінїстрів остаточно на сторону Карла і се рішенє запало як раз тодї, коли вигляди Івана Казимира стали швидко поправляти ся. Цїсарський повновласник на елєкцію, маркґраф Ґрана, виїхав з Відня 18 жовтня, не перечуваючи, які між тим зайшли зміни на теренї боротьби. Через дощі та виливи рік протягнула ся його подорож довше чим звичайно і що йно 1 падолиста наспів він до Кракова. Тут зустріла його немила вість, що у Варшаві приспішено елєкцію і що через се він вже не поспіє на час. Ся звістка була правдива. Під впливом нових трівожних вістий зі сходу, а саме про бистрий похід Хмельницького на Варшаву, рішило посольське коло 23 жовтня скоротити соймові наради та визначило вибір короля на 4 падолиста. Лїзоля донїс про сю ухвалу зараз слїдуючого дня до Відня та висилав два рази письма цїсарському послови на зустріч, щоби спонукати його до поспіху в подорожі. Однак ті листи не дійшли до рук маркґрафа Ґрани і він що йно в Кракові дізнав ся, що вибір відбуде ся вже 4 падолиста та що майже зовсїм певно рішить ся в хосен Івана Казимира. Не знаючи з огляду на се, що почати, бо не мав нїяких певних вістий від Лїзолї, написав розпучливий лист до Відня, благаючи о нові інструкції, відповідні до зміненого стану справ, а особливо о вказівки, що має тепер по довершеній елєкції робити в Варшаві, з чим звернути ся до вибраного короля та до сойму. Відтак, хоч вже стратив надію, щоби зміг на час наспіти до Варшави, пустив ся в дальшу дорогу і 9 падолиста станув на нічлїг 4 милі від Варшави, повідомляючи Лїзолю про свій приїзд[2].

Між тим Лїзоля нетерпеливо дожидав ся приїзду цїсарського повновласника та чув ся дуже безрадний, не маючи нїяких нових поручень з Відня. Бачучи, що нема вигляду, щоби маркґраф Ґрана міг наспіти на час, рішив ся передати

  1. Kubala, Jerzy Ossoliński II, ст. 243—4; Pamiętniki A. Radziwiłła II, ст. 340.
  2. Маркґраф Ґрана до цїсаря, Краків 2 падолиста, держ. архів у Відни, Polonica; йогож посольський звіт з 15 сїчня 1649, Акти ч. 52.