танні роки з даної проблематики, насамперед у створенні навчальної і довідкової літератури, якої вкрай бракує. Буквально два місяці тому з'явилось унікальне видання під редакцією Володимира Литвина “Історична наука: термінологічний і понятійний довідник”, до якого майже всі статті історіографічної, джерелознавчої та архівознавчої тематики написані викладачами кафедри.
Університет, власне, відрізняється від інших вузів тим, що до реалізації будь-якого науково-дослідного проекту залучаються студенти. Можу назвати десятки прикладів, коли наші студенти–активісти наукового гуртка, учасники джерелознавчих і архівознавчих читань – успішно закінчили аспірантуру, захистили дисертації, стали викладачами і науковцями. Це, зокрема, нині професор кафедри Ірина Войцехівська, доценти Світлана Павленко, Андрій Зубко, Марина Палієнко, науковий співробітник Іван Мищак та ін.
Одержані результати ми намагаємося впроваджувати в навчальний процес, вони використовуються в лекціях, на семінарських заняттях, у навчальних посібниках.
– Будь ласка, висвітліть у загальних рисах участь студентів архівознавчого відділення в науково-дослідній роботі. Які питання в науці вони порушують? Чи змінилася останнім часом проблематика дисертаційних робіт Ваших аспірантів та докторантів?
– Справді, з часів М. Максимовича та В. Антоновича у Київському університеті студенти завжди долучалися до пошуку, виявлення і опрацювання історичних пам'яток, старожитностей, написання наукових архівознавчих та джерелознавчих праць. Цю традицію намагалися підтримувати мої попередники – завідувачі кафедри Федір Шевченко, В'ячеслав Стрельський, Володимир Замлинський. В останні роки цей напрям набув, як кажуть, нового дихання. Було відновлено діяльність наукового гуртка з історичного архівознавства (керівник проф. Микола Щербак), переглянуто його тематику в бік архівознавства, докорінно оновлено тематику курсових, бакалаврських, дипломних і магістерських робіт, наукових конференцій. Тепер до 80 відсотків тем кваліфікаційних робіт присвячується архівознавчо джерелознавчій тематиці.
Найбільш продуктивною, академічною формою участі студентів у науково-дослідній роботі є курсові, бакалаврські, дипломні та магістерські роботи. Ми домоглися такого становища, коли кожна кваліфікаційна робота студента ґрунтується на архівних джерелах або присвячена розвитку архівної справи.
Серед проблем, які найчастіше порушуються в студентських курсових роботах, чільне місце посідають малодосліджені теми. Йдеться про історію зародження і розвитку архівної справи в Україні, провідні архіви нашої держави, особові фонди вітчизняних діячів науки і культури, політиків, про життя і діяльність провідних архівістів, архівне законодавство, розвиток архівістики в зарубіжних країнах, зарубіжну архівну Україніку тощо.
Помітних змін зазнала проблематика дисертаційних робіт наших аспірантів та докторантів. Нещодавно Іван Мищак захистив дисертацію
